Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Порушення прав працівників та звільнення на карантині

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Введення карантину значною мірою вплинуло на всі сфери нашого звичного життя та діяльності. З власного досвіду скажу, що за останні два місяці різко збільшилась кількість клієнтів, які зазнали психологічного тиску на роботі, змін в умовах праці або, навіть, звільнення з роботи. Саме тому, сьогодні хочеться детальніше зупинитися на темі, що стосується трудових прав та їх порушень.

Відомо, що звільнення під час карантину є незаконним. Передісторією є наявність таких обставин: об’єм виконуваних робіт та об’єм надання послуг значно зменшився, або взагалі зупинився, доходи зменшились чи зупинились, податкове навантаження на представників бізнесу, обов’язки по сплаті орендної плати та заробітної плати ніхто не відмінив.

На початку карантину наймані працівники, по можливості, використовували свої щорічні відпустки. Далі, разом з продовженням мір по недопущенню поширення COVID-19, та частина працівників, які не працювали дистанційно/віддалено, вимушені були йти у відпустки за власний рахунок, оскільки продовжували діяти карантинні обмеження. Крім працівників, роботу яких вже дозволено, певна частина до сих пір залишається у вимушених відпустках і на «голому» окладі.

Тобто, карантинні умови вплинули, як на роботодавців так і на найманих працівників. Хтось із роботодавців, скоротивши штат на період карантину, при всьому бажанні так і не відновить тої кількості працівників, що була раніше. Є роботодавці, які дійсно не в змозі дати людям роботу та заробітну плату, як це було до карантину. Але є й такі, що вдаються до психологічного тиску та схиляння до звільнення з роботи. Працівники не витримують і таки звільняються.

Саме про звільнення під час карантину хотілось би деталізувати. Дуже багато випадків, коли працівники у період карантину під тиском роботодавця вимушені звільнятися. Але,  якщо працівник не має бажання звільнятись, він не повинен писати заяву на звільнення. Кодекс законів про працю України не дає права роботодавцю звільняти працівників через введення карантину або обмежувальні заходи. Ніяких змін щодо звільнення працівників на період здійснення карантинних заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусу, не вносилося.

Але часто трапляються випадки, коли до працівника навмисно прискіпується відділ кадрів, створюють некомфортну психологічну обстановку для працівника, знаходять/створюють штучні псевдопорушення, за які передбачене звільнення. Таким чином, людину змушують звільнитися «за власним бажанням». Так скажемо, добровільно-примусово. Але такі випадки є грубим порушенням прав працівників. За такі дії передбачена відповідальність.

До роботодавців, які незаконно звільняють працівників з особистих мотивів, установлено відповідальність:

– штраф у розмірі  від 34 000 до 51 000 грн, або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років (ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України, далі – ККУ).

– штраф у розмірі від 51 000 до 85 000 грн, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців – за ті самі повторні дії або дії щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю (ч. 2 ст. 172 ККУ).

Також до роботодавця можуть бути застосовані норми ст. 173 ККУ: порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності шляхом обману чи зловживання довірою або примусом карається штрафом у розмірі до 50 нмдг (до 850 грн), або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років.

Для захисту прав працюючих існує певний алгоритм дій, який убезпечить їх від свавілля недобросовісних роботодавців. Головним органом, що здійснює захист прав працівників є Держпраці, як центральний орган та його регіональні відділення. Інспекційні відвідування Держпраці на період карантину заборонені. Але це не означає, що Держпраці не працює та не здійснює своїх повноважень та обов’язків.

На підставі частини першої статті 1 «Закону про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Звернення може бути індивідуальним або колективним, усним чи письмовим.

Звичайно, усне звернення під час карантину – не можливе.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Заява подається в довільній формі, але має містити основну інформацію про заявника, особу, якій адресується, вид звернення, суть питання, прохання/пропозиції, додатки, дата, підпис.

Бажаю нам всім достойно пройти випробування карантином та залишитись людьми в такий нелегкий період.

Вікторія Тютюнникова, адвокат в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

- Advertisement -

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов...

Думай

Боржник через суд майже повернув своє вже продане залогове майно

Стало відомо, що в юридичній практиці України може виникнути прецедент, коли  боржнику через суд повертають його залогове майно, яке ...

Читай

Бої за Пущу: гранати, постріли і поранені

19 червня 2021 року відбулися масові сутички між протестувальниками і забудовником  у Пуща-Водицькому лісі. Компанія Zim capital group, яку...

Суд віддав 7,7 га “Горіхового саду” у Феофанії під забудову

15 червня Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Київської міської державної адміністрації щодо скасування реєстрації права власності на землі міста. Частину території...

Справа Шайтанова: більше року в СІЗО без оголошення безсумнівних доказів про зраду

В останні роки в Україні назбиралося достатньо резонансних кримінальних справ, які отримали широкий розголос, але так нічим і не закінчилися. Одна з таких справ...

Знищення чергової історичної будівлі: у будинку Станіславської розібрали дах

12 червня у будівлі 1906 року, що раніше належала заможній міщанці Марії Станіславській, розібрали частину даху. За словами будівельників, споруду готують до знесення. Це...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -