Як відстояти культурну спадщину? На прикладі історії садиби на Хорива, 2

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

У період з 1991 року по сьогодні з реєстрів обліку культурної спадщини лише в місті Києві було вилучено 52 будинки-пам’ятки. Зазвичай, до таких методів вдаються непорядні інвестори-забудовники, які в такий спосіб планують загарбати земельну ділянку, яка знаходиться під будівлею і може коштувати в декілька десятків разів більше за саму споруду. UA-Times розповість історію, як кияни намагаються врятувати одну таку пам’ятку і про появу можливості  порятунку всіх наших пам’яток.

Хорива, 2

Історична садиба в самому серці древнього Києва під схилами Замкової гори стала об’єктом інтересів забудовників ще в 2010 році. Тоді одне комерційне підприємство  вирішило укласти інвестиційний договір з Подільською районною державною адміністрацією на реставрацію/реконструкцію комплексу будівель садиби, за адресою Хорива, 2.

Історична будівля доводиться до руйнації впродовж останніх трьох років

Однак, зберігати архітектурний ансамбль історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”, до якого і належить садиба, забудовник вочевидь не бажав. Тому, коли Міністерство культури України (далі – Міністерство) внесло до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (далі – Реєстр) цю садибу – підприємці одразу звернулися з позовом до суду. Мовляв, внесення пам’ятки до реєстру істотним чином порушило їх права та законні інтереси.

Виключивши з формальних підстав окремі складові пам’ятки, бізнесмени прийнялися нищити будівлі комплексу. Час для цього було обрано більш ніж вдалий –  самий переддень новорічно-різдвяних свят 27 грудня 2017 року.

Від мене щось залежить?

Припис Департаменту культуру про зупинку будь-яких будівельних робіт за адресою Хорива, 2. З нього розпочалася боротьба за збереження історичного комплексу

Перше, що варто знати на цьому етапі – від тебе залежить все! За трохи більше як 28 років існування української держави стало зрозуміло, що держапарат, який дістався нам у спадок з радянської доби, неефективний комплексно, позаяк побудований на чіткій владній ієрархії – “мені сказали, я зробив… ініціатива – зрадлива”.

Натомість, у більшості країн Європи та США органи державної влади та місцевого самоврядування мають розгалужену систему взаємозв’язків з громадськістю, яка побудована на засадах рівності та активного діалогу.

Запорука роботи цієї системи – її основа. А саме – розвинуте громадянське суспільство. Поки ми не навчимося правильно та своєчасно питати за невідремонтовану дорогу, викручену лампу в під’їзді чи історичну будівлю, яка свідомо доводиться до руйнації – система не зміниться, шляху далі нема.

По той бік барикад

Про історію із руйнування історичних будівель на Подолі наш журналіст дізнався зі  стрічки у соціальній мережі Фейсбук, ще тоді, коли нашого інформагентства не було.

“Історія боротьби за збереження історичної садиби на Хорива, 2 тривала більше двох років. А все почалося, насправді, зі звичайного звернення до поліції, зі спілкування з місцевими мешканцями, з усвідомлення того, що це питання дійсно важливе і довкола цього “важливо” потрібно об’єднувати всіх небайдужих людей”, – наразі згадує Дмитро Перов, який, також є лідером громадської організації “Зелена хвилина”.

Поліція стала частим гостем на Хорива, 2. В той час, як місцеві мешканці та активісти зупиняли роботи на об’єкті, контролюючи органи поводили себе вкрай пасивно

Основна проблема, яка постала на шляху порятунку історичного комплексу – окремі складові пам’ятки уже були вилучені. Вилучені вони були ще у далекому нині 2015 році, коли громадськість ще не була активно залучена до процесу, а контролюючи органи не особливо наполягали на збереженні статусу будинків. Як результат касаційна скарга на рішення про виключення об’єктів культурної спадщини так і не була подана.

Вирішенню ситуації не сприяли й норми існуючого на той час законодавства. Процес внесення і виключення пам’яток з Реєстру повністю контролювався і залежав від Міністерства.

Судовий процес і громадськість

Попри виключення окремих складових історичного комплексу садиби на Хорива, 2, вона зберегла статус комплексної пам’ятки архітектури. На підставі цього, на початку 2018 року вдалося повністю зупинити роботи на об’єкті і відкрити кримінальне провадження за фактом пошкодження будівель історичного комплексу.

Перше судове засідання, до якого була залучена громадськість

Аби уникнути кримінальної відповідальності і продовжити процес знищення будівель, забудовник, будучі впевненим у вже традиційній пасивності контролюючих органів, подав ще один позов до суду. Цього разу вже про виключення всього комплексу будівель з Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

На цьому етапі основним завданням громадськості стало – потрапити в процес. Чинне на сьогодні в Україні законодавство не передбачає можливості залучення простих громадян до процесу вирішення справи в суді. Їх інтереси, за логікою законодавців, має належним чином представляти уповноважений орган. Однак, фактичні засоби контролю ефективності такого представництва наразі відсутні.

Читайте Конвенції

Втім, на допомогу киянам тут прийшла Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) (читайте також: Верховний суд порушив права людини та проігнорував практику ЄСПЛ у справі будівництва на землях водного фонду

Ось так нині виглядають результати “господарювання” над об’єктом ПП “Конвалія-Нерухомість”. Фото: Кирило Трухін, Мапа реновації

Ці два джерела права допомогли Дмитру Перову обґрунтовувати порушення його прав і законних інтересів, як киянина, у питанні виключення з Реєстру пам’ятки та подальшого її руйнування.

В нагоді стала ще одна Європейська конвенція, цього разу – Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. Основним положенням цього міжнародного правового акту, що має зацікавити небайдужих до культурної спадщини киян – питання публічно-правового інтересу у збереженні культурної спадщини, а точніше практика застосування цього принципу ЄСПЛ.

Зокрема, сьогодні Головний суд Європейського співтовариства трактує публічно-правовий інтерес у збереженні культурної спадщини, як беззаперечний принцип пріоритету у збережені пам’яток над задоволенням окремих приватних інтересів, зокрема вихід за межі формального підходу при вирішення питання збереження чи скасування охоронного статусу об’єкту.

Шанс на зміни

Відповідно до змін, які торкнулися Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, наприкінці минулого року було розширено перелік суб’єктів, що можуть ініціювати процес внесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Відтепер до питання внесення до Реєстру об’єктів культурної спадщини буде залучена й громадськість, як то є в багатьох європейських країнах, зокрема, Іспанії

Зокрема, відповідно до п. 1 Розділу І Порядку,  ініціаторами розгляду питань занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру тепер можуть бути і громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини за категорією пам’ятки місцевого значення.

Тобто, тепер Ви разом зі своїми сусідами можете створити власну громадську організацію і клопотати від її імені про занесення тієї чи іншої будівлі до Реєстру. Водночас, можна звернутися до однієї з 362 уже існуючих громадських організацій, статутним завданням яких є охорона культурної спадщини, з відповідною пропозицією.

Перемога в суді і не лише

Перемога у справі щодо позбавлення статусу пам’ятки історичної садиби на Хорива, 2 стала можливою завдяки синергії всіх означених факторів, а також широкому розголосу проблеми і тим людям, що кожного разу знаходили час приходити на судові засідання у справі, загальний час розгляду якої в суді апеляційної інстанції склав більше як півроку.

Переможне судове засідання у справі, яке відбулося 3 березня, об’єднало сили громадськості та держави

Означене рішення суду є своєрідним прецедентом. Воно є першим рішенням апеляційної інстанції, що визнало дію принципу переваги публічно-правового над приватно-правовим інтересом у сфері охорони і збереження об’єктів культурної спадщини. Таким чином суд відійшов від уже традиційного “формального” підходу до визначення належності історичних будівель до категорії охоронюваних, коли питання цінності будівлі вирішувалося виключно на основі документів, на підставі яких така пам’ятка і була внесена до Реєстру.

Окрім того, задля убезпечення пам’ятки від подальших спроб знищення за поданням Громадської організації садибі на Хорива, 2, було присвоєно додатковий охоронний статус. Тепер архітектурний комплекс будівель отримав також статус історично цінного та такого, що є невід’ємною складовою історичної забудови вулиці нареченої на честь одного із засновників міста – варяга Хорива.

Як бачимо, процедура врахування думки широкої громадськості у питаннях охорони і збереження культурної спадщини нині має шанс вийти на якісно новий рівень. Тоді громада не лише зможе відстоювати право на культурну спадщину в суді, а й попередити виникнення таких суперечок в суді – вносячи відповідні пропозиції щодо включення нових і нових частинок нашої великої історії та культури. Контакт є!

Наскільки така ініціатива Міністерства стане ефективною та чи розвиток громадської ініціативи знайде належний відгук у владних кабінетах, Ви зможете дізнатися на сторінках UA-Times. Найближчим часом будемо ініціювати внесення до охоронного реєстру одразу кількох історичних будівель, одній з яких понад 200 років.

Чекатиму і Ваших пропозицій по включенню пам’яток до реєстру за адресою: editor@ua-times.com!


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

Чому Україні необхідно впроваджувати лізинг землі

Необхідність впровадження лізингу землі в Україні пояснюється тим, що цей фінансовий механізм є перспективним механізмом з відвертими перевагами, який...

Замначальника митниці та головний інспектор недооформілі вантаж на 1,6 млн грн

Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило, що до суду направлено обвинувальний акт стосовно заступника начальника одного із відділів митного оформлення та головного державного інспектора митного...

Суд зобов’язав… суд розглянути справу “Будинку-монстра” на Подолі

Справа так званого "Будинку-монстра", що на Подолі стала для столиці знаковою. Тут є все, що характеризує нове будівництво в середмісті Києва: "зайві" поверхи, "обдурені"...

Єгор ШИШЕНОК | Яким країнам американські гроші приносять щастя?

Якщо ми поглянемо в історію та проаналізуємо «економічні дива» останніх 70 років – то побачимо, що всі вони збудовані на інвестиціях Сполучених Штатів Америки....

Експерт: переговори з МВФ зараз головна рушійна сила на ринку валют

Курс гривні вранці в п'ятницю, 22 січня, зміцнився до позначки 28,18 гривень за долар після того, як Нацбанк України зберіг облікову ставку на рівні...

Думай

Національна економічна стратегія-2030 очима експертів

Кабмін запускає широке обговорення напрацювань Національної економічної стратегії-2030. Цей документ, який мусить визначити напрямки економічного розвитку України на найближче...

Читай

Чому Україні необхідно впроваджувати лізинг землі

Необхідність впровадження лізингу землі в Україні пояснюється тим, що цей фінансовий механізм є перспективним механізмом з відвертими перевагами, який...

Теж цікаво

Блоги

Єгор ШИШЕНОК | Яким країнам американські гроші приносять щастя?

Якщо ми поглянемо в історію та проаналізуємо «економічні дива» останніх 70 років – то побачимо, що всі вони збудовані на інвестиціях Сполучених Штатів Америки....

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Підприємці і держава під час карантину: як влада підтримує бізнес (12 полегшень для бізнесу)

Із зрозумілих причин пандемія COVID-19 негативно впливає на економічне становище українців: обмеження чи взагалі зупинення певних видів господарської діяльності, як наслідок, падіння економічної активності,...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Технології штучного інтелекту на службі «розумних міст»: Україна та світ

Наразі існує чималий світовий досвід застосування технологій на базі штучного інтелекту для потреб «розумних міст»: починаючи від обслуговування дорожнього руху (як наприклад, у м. Барселона...

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості людей зрозуміло, що в останній...
- -