Європейського суду з прав людини буде розглядати по суті справу анексії Криму

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

В четвер, 14 січня 2021 року стало відомо рішення Європейського суду з прав людини щодо розгляду справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за № 20958/14. Цей міжнародний судовий орган, юрисдикція якого поширюється на всі держави-​​члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, знайшов підстави для розгляду нашої справи по суті. Втім лише частково.

На сайті Європейського суду з прав людини було опубліковано відповідне рішення по справи “Україна проти Росії (щодо Криму)”. У цьому документі сказано, що суд прийняв до уваги “потужність зростання російської присутності у Криму з лютого до березня 2014 року без згоди української влади чи будь-яких доказів загрози для російських військ, розміщених [на півострові] відповідно до чинних тоді двосторонніх угод”. Також  визнано, що “російські війська не були пасивними спостерігачами, а брали активну участь у тих подіях”.

Суд поки погодився з заявою Києва, що півострів перейшов під фактичний контроль Росії 27 лютого 2014 року – тобто майже за місяць до намагання формальної легітимізації цього факту у вигляді референдуму, який відбувся 16 березня 2014 року. ЄСПЛ погодився з заявою України, що зміна місцевої влади в Криму відбулася разом зі штурмом будівлі парламенту півострова і Ради міністрів Криму 27 лютого, що відбулося майже одночасно з встановленням російською армією контролю над пунктами в’їзду і виїзду в Криму по суші, морю і повітрю.

Європейський суд також визнав прийнятними скарги України щодо:
стверджуваного існування адміністративної практики насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2); стверджуваного існування адміністративної практики жорстокого поводження (стаття 3); стверджуваного існування адміністративної практики незаконних затримань (стаття 5); стверджуваного існування адміністративної практики поширення законодавства РФ на територію Криму та встановив, що з 27 лютого 2014 року суди, які діють на території Криму, не можуть вважатись такими, що встановлені законом (стаття 6); стверджуваного існування адміністративної практики щодо примусового насадження російського громадянства (стаття 8); стверджуваного існування адміністративної практики щодо незаконних обшуків приватної власності (стаття 8); стверджуваного існування адміністративної практики щодо утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до Російської православної церкви (стаття 9); стверджуваного існування адміністративної практики щодо припинення діяльності українських медіа (стаття 10); стверджуваного існування адміністративної практики заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11); стверджуваного існування адміністративної практики щодо експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого протоколу); стверджуваного існування адміністративної практики щодо заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого протоколу); стверджуваного існування адміністративної практики щодо обмеження свободи пересування між Кримом та материковою частиною України в результаті фактичного перетворення РФ адміністративного розмежування на кордон (між Росією та Україною) (стаття 2 Протоколу № 4); стверджуваного існування адміністративної практики щодо переслідування кримських татар відповідно до статті 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції.

Також Європейський суд прийняв рішення приєднати до міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за № 20958/14 міждержавну справу «Україна проти Росії» 38334/18 щодо політичних в’язнів.

Ці звинувачення ЄСПЛ починає розглядати по суті, що може затягнутися на роки.

Пояснення Мін’юсту

“На підтвердження позиції України було надано значний обсяг інформації щодо розвитку подій в АР Крим протягом лютого-березня 2014 року, введення підрозділів Збройних Сил РФ на територію півострову та захоплення військових та цивільних об’єктів, а також свідчення 50 свідків щодо окупації РФ Кримського півострова та порушень прав людини у цей період (у тому числі осіб, які перебували в полоні так званої «самооборони Криму» та російських військових)”, – так прокоментував Міністр юстиції України.

“Ця справа має одразу кілька важливих аспектів. Юридичний: ми крок за кроком доводимо судовими рішеннями факти агресії та злочинної поведінки Російської Федерації на території нашої держави. Рішення судів – це не політичні заяви. Рано чи пізно такі рішення матимуть юридичні наслідки для топ-чиновників країни-агресора. Комунікаційний: і ми, і Рада Європи даємо потужний меседж, Крим залишається у наших пріоритетах, ми все пам’ятаємо і будемо доганяти усіх причетних. Протидія гібридній війні: Росія підтримує міф про «мирне» та «правомірне» «приєднання» Криму. Міф, звичайно, у першу чергу для їхнього внутрішнього користування. Але вони намагаються просувати його і на міжнародній арені”, – пояснив міністр юстиції України Денис Малюська.

Позиція Росії

Москва вважає необгрунтованими звинувачення Києва. Згідно повідомлення Малюськи, Росія заявляє, що справа «Україна проти Росії (щодо Криму)» є політичною та не стосується порушення прав людини. Російська делегація стверджувала про неприйнятність визначення «ефективного контролю» за прецедентом справи «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» (№ 48787/99 від 08 липня 2004 року). Москва продовжує  наполягати, що її війська перебували на території України законно, у відповідності до двохсторонніх угод про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

Росія зазначає, що її юрисдикція  над Кримським півостровом встановилася після 18 березня 2014 року в наслідок «законного приєднання» до неї за результатами так званого «референдуму», до проведення якого РФ начебто не мала відношення.

Щодо порушень прав людини представники РФ стверджували, що Україна не надала жодних надійних доказів, які б свідчили про численні порушення прав людини в Криму після тієї дати. Одночасно російською делегацією було поставлено під сумнів доповіді міжнародних організацій та моніторингових місій, наданих Україною, зокрема доповіді Верховного Комісара ООН з прав людини та свідчень, наданих потерпілими громадянами України, які, на її думку, не були надійними.

Представники РФ стверджували, що Україна також не довела існування «адміністративної практики» порушень прав людини в Криму з боку Росії, яка необхідна для визнання справи прийнятною, а докази України не доводили жодного зв’язку між порушеннями, а лише акцентували увагу на поодиноких випадках. Москвою стверджувалось також, що організації, на доповіді яких посилалась Україна, є ненадійними та упередженими, оскільки фінансувалися західними державами, зокрема США та Великою Британією.

Відхилено

Водночас суд відхилив звинувачення України щодо “адміністративної практики вбивств” у Криму.

Також судді вирішили не розглядати звинувачення про “короткострокові затримання” іноземних журналістів та “націоналізацію власності “українських солдатів на півострові”.

На їхню думку, Україна навела мало доказів, які б свідчили саме про “адміністративну практику” таких дій.

Читайте також: “На суд у справі MH17 в Нідерландах не прийшов жоден з підозрюваних (відео)”

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

Суд віддав 7,7 га “Горіхового саду” у Феофанії під забудову

15 червня Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Київської міської державної адміністрації щодо скасування реєстрації права власності...

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

В Україні буде Держслужба охорони та Держінспекція культурної спадщини

У відповідь на серйозну проблему по безконтрольному руйнуванню історичних будинків по всій Україні, неналежний стан музеїв і культурних центрів, проблему з охороною експонатів і...

Експерт: динаміка курсу гривні найближчим часом буде стримувати зростання цін на паливо

За останній тиждень середні ціни на бензин А-95 по Україні подорожчали до рівня 29,29 грн (+1,01%). А-92 коштує 28,36 грн (+0,57%), А-95 преміум -...

Експерт: гривня зміцнюється, нервозність на ринку наростає

Курс гривні в середу, 16 червня, коливається поблизу рівня 27 гривень за долар. Ринок знаходиться в напрузі в очікуванні результатів зустрічі в Женеві президентів...

“Я врятую цей дім” – кияни створили унікальний музичний мікс на захист культурної спадщини

14 червня відбулося чергове засідання суду у справі щодо позбавлення статусу будинку Осипа Родіна (арх. Ніколаєва). Більш як сторічний будинок вже вдруге намагаються позбавити...

Думай

Боржник через суд майже повернув своє вже продане залогове майно

Стало відомо, що в юридичній практиці України може виникнути прецедент, коли  боржнику через суд повертають його залогове майно, яке ...

Читай

Суд віддав 7,7 га “Горіхового саду” у Феофанії під забудову

15 червня Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Київської міської державної адміністрації щодо скасування реєстрації права власності...

Теж цікаво

Блоги

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в тому числі на рівні реалізації...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі лишається однією з найскладніших, що...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Що дозволено колекторським компаніям

14 квітня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» від 19.03.2021...

Георгий ТИГИШВИЛИ | Цугцванг для частного бизнеса

По всей видимости частному бизнесу предстоит найти новые способы защиты собственных интересов, поскольку решения Кабмина, которые принимаются на данный момент, идут в разрез официальным...
- -