Попри чисельні звернення бізнесу та експертного середовища, скандальний податковий законопроект №1210, який підприємці назвали «податковим терором» після підписання його Президентом став Законом №466-IX та вступив у силу 23 травня 2020 року.
Підписуючи цей суперечливий Закон, Президент України звернувся до КМУ з пропозицією підготувати із залученням представників бізнесу, експертів і народних депутатів пропозиції щодо системного вдосконалення та спрощення процедур адміністрування податків і зборів, забезпечення чіткості правил оподаткування, уніфікації та зрозумілості термінології. Тобто мова йшла, щоб в такий спосіб спробувати виправити в частину скандальних норм та положень, які залишилися в Законі №466-IX.
Однією з таких спроб (як потім виявилося косметичної та відверто невдалої), ревізії одіозних положень Закону №466-IX стала історія з внесенням правок до законопроекту №2524. Незважаючи на напрацювання відповідних змін до податкового Закону № 466 в рамках створеної за ініціативи Президента робочої групи за участі бізнесу, подальша практика розгляду цих правок в парламенті засвідчила усю нездійсненність подібних спроб з боку бізнес-спільноти України.
Більше того, пропозиції народних депутатів, включених до порівняльної таблиці до другого читання профільним комітетом, запропоновані проектом Закону №2524 зміни до Закону України №466-IX були внесені з порушенням чинної статті 116 Регламенту Верховної Ради України щодо строків і суті внесених пропозицій. Проте, незважаючи на цей факт, законопроект №2524 все-таки був проголосований в другому читанні 14 липня 2020 року, не врахувавши низку раніше погоджених із бізнесом поправок щодо набуття чинності законом №466 та інших суперечливих норм. Зокрема, залишилося ряд економічно необґрунтованих та ризикованих норм, які потребують негайного врегулювання та є відверто шкідливими для бізнесу в нинішніх умовах економічної кризи, а саме:
- запровадження «конструктивних» дивідендів або оподаткування 15%-м податком на доходи нерезидентів виплат, прирівняних до дивідендів, серед яких суми коригування за методологією трансферного ціноутворення щодо операцій з придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) та доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права);
- запровадження концепції «винної відповідальності» платників податків, що розширює поле для махінацій недобросовісним платникам податків;
- зміна правил «тонкої капіталізації», а саме застосування обмеження на вирахування відсоткових витрат, у разі якщо зобов’язання перед будь якими нерезидентами (не тільки пов’язаними) перевищують власний капітал в 3,5 рази;
- підняття ставок рентної плати для залізної руди з 8,00 до 11,00 та 12,00 відповідно, та коригуючого коефіцієнту з 0,7 до 0,95;
- підвищення ставки акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання в 4 рази, що виступатиме додатковим тягарем для тютюнової галузі тощо.
Очевидним є факт, що в умовах пандемії коронавірусу та відповідних економічних шоків, мінімізувати негативні наслідки для бізнесу від Закону №466-IX можна тільки в один спосіб – не намагатися його «удосконалювати» шляхом косметичної ревізії його окремих норм та положень, а лише скасувати цей Закон, встановивши мораторій на подібні податкові зміни, хоча б до завершення економічної кризи в країні.
Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні
