Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Порушення прав працівників та звільнення на карантині

Популярне

Врач-эпидемиолог: «Кабмин превысил полномочия, когда назначал Главгоссанврача. К тому же без Госсанэпидслужбы это — свадебный генерал»

Столичный врач-эпидемиолог Алексей Галимский рассказал UA-Times, что без восстановления Госсанэпидслужбы невозможно эффективно бороться с инфекционными заболеваниями. Поведал, что назначение...

Карантин продлят до середины мая, но откроют библиотеки и музеи

Во вторник, 21 апреля в Кабинете министров Украины (далее - КМУ) состоялся очередной брифинг по ситуации с противодействием распространению...

Каковы причины массового заражения украинских медиков COVID-19

Наибольшее число заразившихся COVID-19 в Украине выявлено среди медицинских работников. Согласно данным МОЗ, в понедельник среди 328 новых заболевших...

Введення карантину значною мірою вплинуло на всі сфери нашого звичного життя та діяльності. З власного досвіду скажу, що за останні два місяці різко збільшилась кількість клієнтів, які зазнали психологічного тиску на роботі, змін в умовах праці або, навіть, звільнення з роботи. Саме тому, сьогодні хочеться детальніше зупинитися на темі, що стосується трудових прав та їх порушень.

Відомо, що звільнення під час карантину є незаконним. Передісторією є наявність таких обставин: об’єм виконуваних робіт та об’єм надання послуг значно зменшився, або взагалі зупинився, доходи зменшились чи зупинились, податкове навантаження на представників бізнесу, обов’язки по сплаті орендної плати та заробітної плати ніхто не відмінив.

На початку карантину наймані працівники, по можливості, використовували свої щорічні відпустки. Далі, разом з продовженням мір по недопущенню поширення COVID-19, та частина працівників, які не працювали дистанційно/віддалено, вимушені були йти у відпустки за власний рахунок, оскільки продовжували діяти карантинні обмеження. Крім працівників, роботу яких вже дозволено, певна частина до сих пір залишається у вимушених відпустках і на «голому» окладі.

Тобто, карантинні умови вплинули, як на роботодавців так і на найманих працівників. Хтось із роботодавців, скоротивши штат на період карантину, при всьому бажанні так і не відновить тої кількості працівників, що була раніше. Є роботодавці, які дійсно не в змозі дати людям роботу та заробітну плату, як це було до карантину. Але є й такі, що вдаються до психологічного тиску та схиляння до звільнення з роботи. Працівники не витримують і таки звільняються.

Саме про звільнення під час карантину хотілось би деталізувати. Дуже багато випадків, коли працівники у період карантину під тиском роботодавця вимушені звільнятися. Але,  якщо працівник не має бажання звільнятись, він не повинен писати заяву на звільнення. Кодекс законів про працю України не дає права роботодавцю звільняти працівників через введення карантину або обмежувальні заходи. Ніяких змін щодо звільнення працівників на період здійснення карантинних заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусу, не вносилося.

Але часто трапляються випадки, коли до працівника навмисно прискіпується відділ кадрів, створюють некомфортну психологічну обстановку для працівника, знаходять/створюють штучні псевдопорушення, за які передбачене звільнення. Таким чином, людину змушують звільнитися «за власним бажанням». Так скажемо, добровільно-примусово. Але такі випадки є грубим порушенням прав працівників. За такі дії передбачена відповідальність.

До роботодавців, які незаконно звільняють працівників з особистих мотивів, установлено відповідальність:

— штраф у розмірі  від 34 000 до 51 000 грн, або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років (ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України, далі — ККУ).

— штраф у розмірі від 51 000 до 85 000 грн, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців – за ті самі повторні дії або дії щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю (ч. 2 ст. 172 ККУ).

Також до роботодавця можуть бути застосовані норми ст. 173 ККУ: порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності шляхом обману чи зловживання довірою або примусом карається штрафом у розмірі до 50 нмдг (до 850 грн), або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років.

Для захисту прав працюючих існує певний алгоритм дій, який убезпечить їх від свавілля недобросовісних роботодавців. Головним органом, що здійснює захист прав працівників є Держпраці, як центральний орган та його регіональні відділення. Інспекційні відвідування Держпраці на період карантину заборонені. Але це не означає, що Держпраці не працює та не здійснює своїх повноважень та обов’язків.

На підставі частини першої статті 1 «Закону про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Звернення може бути індивідуальним або колективним, усним чи письмовим.

Звичайно, усне звернення під час карантину – не можливе.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Заява подається в довільній формі, але має містити основну інформацію про заявника, особу, якій адресується, вид звернення, суть питання, прохання/пропозиції, додатки, дата, підпис.

Бажаю нам всім достойно пройти випробування карантином та залишитись людьми в такий нелегкий період.

Вікторія Тютюнникова, адвокат в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

- Advertisement -

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Блоги

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов...

Думай

Должник через суд почти вернул свое уже проданное залоговое имущество

Стало известно, что в юридической практике Украины может возникнуть прецедент, когда должнику через суд возвращают его залоговое имущество, которое...

Читай

Суд отдал 7,7 га «Орехового сада» в Феофании под застройку

15 июня Хозяйственный суд Киева отказал в удовлетворении иска Киевской городской государственной администрации об отмене регистрации права собственности на...

Дело Шайтанова: больше года в СИЗО без объявления бесспорных доказательств об измене

В последние годы в Украине накопилось достаточно резонансных уголовных дел, получивших широкую огласку, но так ничем и не закончившихся. Одно из таких дел будет...

Уничтожение очередного исторического здания: в доме Станиславской разобрали крышу

12 июня в здании 1906 года, ранее принадлежавшем богатой мещанке Марии Станиславской, разобрали часть крыши. По словам строителей, сооружение готовят к сносу. Это уже...

«ФОРУМ ДОБРИХ СПРАВ»: В Украине появилась площадка, объединившая людей доброй воли

4 июня 2021 года в Киеве прошел 4-й «ФОРУМ ДОБРИХ СПРАВ», где встретились для обсуждения насущных вопросов представители центральной и городской власти, благотворительных фондов...
- Advertisement -

Теж цікаво

- Advertisement -