Багато українців помилково вважають декларативний характер відносин з будь-якими країнами і об’єднаннями, показником прогресу в цих взаєминах, але це не завжди так. Євроатлантична інтеграція хоч і була закріплена в Конституції, проте не може бути повноцінної ідеєю розвитку держави. Близький Схід і Закавказзя залишаються справжньою “терра-інкогніто” для України. Як змінилися відносини між великими країнами? І як державам знайти своє місце в новому світовому порядку? Про це та багато іншого українські політологи Андрій Бузаров і Костянтин Бондаренко поговорили з колегами з Вірменії Степаном Григоряном і Грузії Малхазом Гулашвілі.
Під час обговорення теми взаємовідносин України з кавказькими країнами прозвучала теза, що Грузія робить все можливе, щоб стати членом як ЄС, так і НАТО. “Складається насправді дуже цікава ситуація, адже двері офіційно залишаються відкритими, але реальних рухів у цьому напрямку немає, так як немає консенсусу між членами цих організацій”, – резюмував Гулашвілі.
Грузія намагається відродити ті демократичні інститути, які були зруйновані раніше. Наприклад, це стосується свободи слова. На сьогодні без ліцензії тут можна отримати близько 36 каналів.
Під час обговорення сторони погодилися, що країни зі значним числом олігархів, мають великі проблеми з демократією. У той час як для захисту демократії потрібна вагома частина середнього класу. В цьому і є ключ європейських демократій.
Торкнулися теми впливу коронавіруса на світові процеси. Прозвучала думка, що з коронакрізи найбільш сильним вийде Китай. Відбуваються дуже багатогранні процеси, світ стає багатополярним: США, Китай, Росія. Всі країни заявляють про себе, але в той же час держави зосередяться на внутрішній політиці, також альянси не братимуть до своїх лав нових членів, а значить і Грузії, і Україні доведеться ще почекати…
