Під завісу вівторка, 11 лютого відбулася телефонна розмова президента Володимира Зеленського і німецького канцлера Ангели Меркель. Лідери двох країн обговорювали ситуацію на Донбасі, виконання «нормандських» домовленостей, досягнутих нещодавно в Парижі і підготовку до наступної зустрічі. Вельми показово, що цей діалог відбувся акурат після того як заступник глави МЗС Росії Андрій Руденко звинуватив офіційний Київ у невиконанні домовленостей в Парижі і заявив, що зустріч нормандської четвірки під великим питанням.
За словами Руденка, на зустрічі в Парижі Київ, а також представники так званих “ЛНР” та “ДНР” зобов’язалися виконати наступні пункти: розведення сил на ще трьох ділянках на лінії зіткнення; відкриття нових пунктів пропуску; просування в процесі розмінування територій; узгодження і проведення обміну утримуваними особами; закріплення в українському законодавстві «формули Штайнмайера»; узгодження правових аспектів особливого статусу Донбасу для подальшого забезпечення його дії на постійній основі.
«Поки з цього списку відбувся тільки обмін утримуваних осіб», – сказав Руденко і додав, що якщо пункти «паризького пакету» не будуть реалізовані на практиці, то терміни проведення нового саміту в нормандському форматі обговорювати немає сенсу.
Синхронно з цим зробив заяву з приводу підготовчих перемовин до нормандського саміту глав МЗС «квартету» міністр закордонних справ України Вадим Пристайко. На його думку, досвід показав неефективність таких зустрічей.
Відштовхуючись від песимістичних заяв, що пролунали з українського боку та ультимативних меседжів росіян, постає закономірне питання: а чи відбудеться нормандський саміт в квітні, як заплановано? Це надважливо, оскільки усі інші формати, зокрема мінський, йдуть чітко в фарватері Нормандії. До грудневого саміту в Парижі, нормандський формат стояв на більш як тривалій паузі: лідери України, Росії, Німеччини та Франції не збиралися спільно за одним столом понад три роки. Чи справді зараз є реальна загроза чергового “замороження” процесу, ключовим і єдиним кейсом якого є врегулювання ситуації на Донбасі?
“Шантажування через затягування”
“Ще перед грудневою зустріччю “четвірки” у Парижі була така сама ситуація, яка спостерігається і зараз, – коментує UA-Times політолог Володимир Фесенко. – Я маю на увазі тактику затягування з боку російської сторони.
Особисто я одразу після Парижу сказав про те, що з високою вірогідністю не буде через чотири місяці, як заплановано, зустрічі в Берліні, тому що традиційна улюблена тактика Путіна- це шантажування через затягування, яке проявляється у висуванні нових і нових вимог, грі на нетерпеливості Зеленського, тощо. Так що ситуація, яка зараз складається є досить закономірною, але це зовсім не означає, що “все пропало” і такої зустрічі не буде в принципі. Процес продовжується, хоча доволі складно, болісно і суперечливо, тому не варто чекати швидких і якихось вагомих результатів. Буде повільне і дуже неоднозначне просування вперед”.
Що стосується телефонних перемовин Зеленського з фрау Меркель, які, є певним маркером майбутнього рандеву у нормандському форматі, то Фесенко їх оцінює наступним чином: “Варто зауважити, що Меркель зателефонувала акурат перед черговим раундом переговорів у столиці Білорусі. Втім, це, радше за все декларативний жест, оскільки переговори в Мінську по своїй результативності абсолютно, підкреслюю, абсолютно залежать від домовленостей і рішень, ухвалених в рамках нормандського формату. А з виконанням нормандських рішень є серйозна проблема — особливо в питанні припинення вогню. В плані відведення військ по одному пункту домовилися, по інших — ні. Тому, на жаль, зараз спостерігається серйозне “зависання” в переговорах і, скоріше за все, нормандського саміту в Берліні у квітні не буде”.
Ключовою перепоною на шляху до нормалізації нормандського процесу, на думку експерта, є те, що в місцях, де розводили війська, знову почалася стрілянина і точиться боротьба за нейтральну зону.
“Якщо остаточного припинення вогню не відбудеться до кінця року, Зеленський змушений буде виконувати те, що він обіцяв. Тобто, будуть шукати і реалізовувати так званий план “Б”. Тоді, замість пошуку компромісу по Донбасу, будуть, скоріше за все, спроби зафіксувати лінію розмежування і знизити ризики втрат. А ось як це робити? В яких формах? Над цим ще потрібно дуже ретельно думати, але саме це, я вважаю, є цілком вірогідним сценарієм подальшого розвитку подій”, – резюмує Володимир Фесенко.
Наталія Ромашова, для UA-Times.
