Telegram “під ковпаком”: навіщо влада хоче прирівняти соцмережі до статусу класичних ЗМІ

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Після хвилі жорсткої критики, скандально відомий законопроект про дезінформацію, який у журналістському та експертному середовищі назвали, щонайменше грубим наступом на свободу слова, вирішили відкласти “до кращих часів”.

За словами одного з ідейних натхненників цього документу, міністра молоді, культури та спорту Володимира Бородянського, у пленарному порядку денному ВР проект з’явиться не раніше квітня. Тим не менше, у владних коридорах не припиняється активність в питанні врегулювання діяльності ЗМІ.

Telegram – під владним “прицілом”

Під час останнього ефіру програми “Право на владу” нардеп від “Слуги народу” і голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко розповів, що паралельно з “дезінформаційним” законом зараз йде підготовка ще одного – “Про медіа”. Агентство UA-Times про аспекти цього закону писало в матеріалі “Аналіз законопроекту про медіа: сайти під ковпаком, Нацрада йде в онлайн“. Але тоді були тільки здогади, що ці нововведення необхідні влади, щоб закрити такі незручні і такі анонімні Telegram-канали. Чого тільки вартий канал Shadow Anonymous або “Трубу прорвало“. І ось під час прямого ефіру весь кейс даного законодавчого напрацювання пан Ткаченко не оприлюднив, проте повідомив, що на даний момент дуже критично відрегулювати діяльності соцмереж і Telegram-каналів. Вони, серед іншого, будуть прирівняні до статусу класичних ЗМІ.

Законопроект, у разі його прийняття, зобов’яже авторів популярних анонімних Telegram-каналів вказувати дані про себе. Передбачається, що в разі, якщо головний офіс Telegram проігнорує запит на деанонімізацію, Нацрада буде подавати судовий позов щодо власників месенджера. Раніше безрезультатні спроби жорстко приструнити незручні для режиму Telegram-канали, неодноразово робилися в Росії.

Інформаційна війна з Росією як прикриття “совковості”

Чому ж українська влада вирішила перейняти не найкращий досвід РФ, і чи є кроки по врегулюванню діяльності Тelegram-каналів намаганням “прополоти” бур’ян, яким встелене безмежне поле соцмереж, чи все ж таки – це спроба приструнити критично налаштовані до правлячої верхівки джерела розповсюдження інформації? Відповідь на  ці питання UA-Times шукало спільно з експертами.

“На моє переконання, проблема полягає не в тому, чи потрібно телеграм-канали, Facebook чи Instagram прирівнювати до ЗМІ, тощо. Будь-яка ідея контролювати інформаційний простір простих громадян є поганою за визначенням. Це означає, що ми обрали людей, які не створюють нам середовище проживання, в якому багато прав, свобод і території розвитку. Влада, як це було усі 28 років незалежності, поводиться по-совковому, відчуваючи себе контролером моральних норм і так далі. І все це прикривається благом для суспільства та інформаційною війною з Росією”, – констатує відомий політтехнолог Сергій Гайдай. На переконання експерта, інформ дербі з РФ, яке триває протягом останніх шести років у світлі війни на Сході країни, українська сторона з тріском програє, і ось чому: “Наша влада як вела, так і продовжує вести інформаційну війну з Російською Федерацією не в контексті протистояння з тамтешніми ЗМІ, а в спробі нав’язати щось громадянам України, які розуміють певні процеси не так, як, на думку влади, потрібно було б. Що стосується конкретно телеграм-каналів, то я би тут дав владі коротку пораду: “Не суньте туди свого носа, а займіться тим, чим потрібно займатися. Наприклад, демонтажем старої радянської системи управління, яка страшенно мутувала за ці 28 років і перетворилася в недієздатну, не конкуренту і взагалі- не працюючу”. 

Влада копіює російський сценарій

Своєю чергою, політолог Кирило Сазонов, говорячи про законодавчі ініціативи депутатів від монобільшості, покликані взяти під контроль Telegram-канали та інші соцмережі, проводить наступну паралель: “Насправді, влада сьогодні копіює російський сценарій і російський закон, який жартома називають: “Термін за репост”. Сьогодні розібратися, наприклад, з телебаченням чи то пак -радіо достатньо просто. Для цього є Нацрада яка за вказівкою виконає будь-яку задачу. Тому великою проблемою для влади залишається те, що все більше людей йдуть у соціальні мережі, надають перевагу інтернет-ЗМІ. З урахуванням цього, у високих кабінетах шукають способи приборкати ці комунікаційні канали. Такі люди, як Бородянський чи Ткаченко прекрасно в цьому розуміються і намагаються взяти під контроль усе. Якщо їх ідеї віллються в чинний закон, тоді, якщо ти в соцмережах напишеш щось критичне на адресу президента чи уряду, тебе можуть прирівняти до медіа і відповідальність буде відповідною. Це ніщо інакше як цензура, яка дуже схожа на російську і трішки на північно-корейську”.

“Наїзд” на телеграм-канали як захисна реакція

Політичний аналітик Олександр Кочетков вважає, що чинна влада наразі потерпає від дезінформаційних потоків, а тому у пожежному режимі шукає варіанти, які дозволять максимально убезпечитися. “Позиція необхідності пошуку захисних механізмів від інформаційних атак у владі є домінуючою. Це, по-перше. По-друге, далеко не факт, що закони про дезінформацію та медіа будуть ухвалені Верховною Радою. Тому поки що можна лише висловлювати побоювання і занепокоєння”, – каже Кочетков.

Проводячи аналогію дій українською і російської влади в питаннях регулювання соцмереж, експерт резюмує: “Позиції української і російської влади відрізняються. Російська влада намагалася закрити Telegram як такий, і в неї нічого не вийшло. Українська ж влада намагається лише шукати доброї волі від керівництва тих чи інших телеграм-каналів, не намагаючись їх при цьому прикрити, що зрозуміло не вийде. Сьогодні жодних серйозних ризиків не існує. Є намагання, є бажання взяти соцмережі під певний контроль, але не має жодних алгоритмів як це зробити”.

Боротьба з ТГ-каналами- це бій з тінню

Відзначивши, що влада наразі займається тактичними, а не стратегічними завданнями, єкс-нардеп та політолог Олесь Доній, підкреслює: “Попри усі спроби, якось вплинути на Telegram чи інші канали, соцмережі все рівно будуть зростати, незалежно від українського законодавства. Тобто, на заміну старих будуть приходити  все нові і нові, це процес безкінечності”.

Замість боротися з соцмережами, на переконання Донія, правлячий клас має, передусім, серйозно задуматися над тим, як, по-перше, зменшити кількість скандалів у самій владі, а по-друге, зайнятися питаннями тертя, тобто, внутрішньої конкуренції у Зе-команді.

“Єрмак, Тимошенко, Дубинський, Бужанський — це де-юре представники однієї команди, але де-факто ці прізвища пов’язують з Telegram-каналами, які жорстко воюють один проти одного. Тому, можливо, краще варто зайнятися єдністю всередині влади, яка аж ніяк не вирішується на законодавчому рівні”, – підсумовує експерт.

Вплинути на Telegram-канали буде надзвичайно складно навіть на технічному рівні, – зауважує політолог Кирило Молчанов і додає: “Яким чином у часи глобального інтернету, вони мають щось закривати- невідомо. Це, по-перше. По-друге, подібного роду ініціативи влади виглядають печерними. Замість того, щоб чути критику і дослухатися до думки суспільства у соцмережах, спостерігаються спроби їх закривати. Щось на кшталт цього Путін робив у 2000 році, коли став президентом. Перше, що він зробив- закрив телеканал “НТВ”. У нас же, схоже, войовничими цензорами вирішили стати колишні журналісти Ткаченко і Бородянський. Я думаю, це нанесе досить серйозні удари по Україні в плані різних рейтингів, наприклад, “Репортерів без кордонів”, “Transparency International”, ОБСЄ, тощо. Тобто, реакція в будь-якому разі буде і буде негативною”.

Інформація – ефективна та ефектна зброя в  гібридній війні

Україна є воюючою державою і політичний клас, який керує державою, знаходиться в складних умовах, в тому числі- інформаційних, – переконаний колишній заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) Степан Гавриш. “Росія веде неприховану і досить потужну інформаційну війну з Україною, використовуючи для цього різноманітні інструменти: від прямих інформаційних атак до залучення українців, що критично відносяться до позиції Києва і під виглядом об’єктивності у різних соцмережах, фактично сприяють потрібному для РФ “промиванню мізків” нашому суспільству. Перетворення інструментів соціальних каналів на досить потужну зброю є елементом гібридної війни і в зв’язку з цим влада шукає усілякі можливості цьому протистояти”, – відзначає Гавриш.

На сьогоднішній день Кремль зацікавлений в одному: максимально дестабілізувати ситуацію в Україні, в тому числі, за допомогою соціальних мереж та каналів, – переконаний екс-заступник секретаря РНБО. Але те, що вітчизняна влада намагається в період глобального інтернету якимось чином обмежити можливості Telegram, Twitter, Facebook та інших соціальних каналів, на думку Степана Гавриша, свідчить про створення нового типу кризи у відносинах з суспільством, що не призведе ні до якого успіху. “Мені здається, що пропозиція Ткаченка щодо телеграм та інших каналів розповсюдження інформації не є його власною ініціативою. Це, скоріше за все, пропозиція радників команди президента. Це є серйозною помилкою, яка лише посилить кризу між керівною групою держави і суспільством. В цих умовах влада буде виступати як фактор послаблення самої державності”,- підсумовує Степан Гавриш, додаючи при цьому, що влада має думати над тим, як перетворити будь-яку інформацію на дієвий інструмент у гібридній війні з Росією.

До речі, про РФ. Днями, в одному з інтерв’ю очільник Служби безпеки України (СБУ) Іван Баканов заявив, що влада знає, хто стоїть за анонімними Telegram-каналами, але розкривати їх не буде: “Є оперативна інформація, але рекламувати людей, які стоять за цим, не має сенсу. Втім, за цим однозначно слід спостерігати, оскільки їх дії можуть розгойдуватися ззовні- ми чітко бачимо ці зв’язки”.

Загалом, на думку експертів, сам по собі Telegram не несе жодних серйозних загроз. По-справжньому небезпечним він стає лише тоді, коли його масово цитують традиційні медіа, фактично легалізуючи можливі фейки та вкиди- в тому числі, занесені ззовні.

Наталія Ромашова для UA-Times  


загрузка...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Найновіше

Експерт: в найближчі дні курс гривні буде залежати від розміщення ОВДП

Керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин зробив свій короткостроковий прогноз щодо курсу гривні на найближчі дні. Курс гривні...

Експерт: в 2021 році варто очікувати реальну інфляцію не менше 20%

На наступному тижні Національний банк Україні презентує висновки своїх експертів відносно прогнозу інфляції на 2021-2023 роки. Кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський надав...

Нацбанк: у 2021 році бізнес очікує погіршення економічної ситуації в країні

Національний банк надав нові оцінки від бізнесу щодо економічного зростання та власного розвитку на наступні 12 місяців. Ніякого покращення ситуації український бізнес не очікує...

Спрощено порядок надання дозволу на імміграцію іноземним інвесторам в Україну

13 січня Уряд ухвалив рішення, відповідно до якого спрощено порядок надання дозволу на імміграцію іноземним інвесторам. Достатньо просто підтвердити перерахування власних коштів підприємству в...

Європейського суду з прав людини буде розглядати по суті справу анексії Криму

В четвер, 14 січня 2021 року стало відомо рішення Європейського суду з прав людини щодо розгляду справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за №...

Думай

Безпрецедентний аналіз: лобіювання владою інтересів окремих груп та шахрайство з ПДВ – головні загрози фіскальної безпеки України

Днями в Києві відбулася презентація результатів безпрецедентного аналізу, який вперше в історії України продемонстрував, наскільки є великі ризики та...

Читай

Експерт: в 2021 році варто очікувати реальну інфляцію не менше 20%

На наступному тижні Національний банк Україні презентує висновки своїх експертів відносно прогнозу інфляції на 2021-2023 роки. Кандидат економічних наук,...

Теж цікаво

Блоги

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Технології штучного інтелекту на службі «розумних міст»: Україна та світ

Наразі існує чималий світовий досвід застосування технологій на базі штучного інтелекту для потреб «розумних міст»: починаючи від обслуговування дорожнього руху (як наприклад, у м. Барселона...

Оксана СКОРОБОГАЧ | Трудовые отношения будут модернизированы?

В связи с необходимостью модернизации учета трудовых отношений наемных работников Верховная Рада приняла в первом чтении Законопроект, который утверждает переход от бумажных к электронным...

Єгор ШИШЕНОК | Що чекає на українську економіку восени

Нестабільний курс, проблеми з соціальними виплатами, політичні скандали останніх днів – все це початкові симптоми кризи, що насувається. Більшості людей зрозуміло, що в останній...

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Ринок Big Data в Україні або як не проґавити свій шанс?

Згідно даних IBM Research, 90% усіх даних, створених людьми, з’явилися тільки останні 10 років. За таких темпів генерації даних через сто років кордон між...

ОЛЬГА КРАСКО | Як вивести з тіні трудових мігрантів і здійснити мрію президента

Влада наголошує на необхідності виведення з тіні трудової міграції, але в який спосіб? Яким чином гарантувати умови безпеки українцям з користю для держави? Більше року...
- -