Іноземні студенти розповіли, як вони живуть заблокованими в гуртожитку, де був виявлений COVID-19

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

До UA-Times звернулися студенти Київського міжнародного університету, які розповіли, як вони живуть у своєму гуртожитку з 27 квітня у повній ізоляції після того, як серед його мешканців було виявлено одразу кілька випадків захворювання на коронавірус. 29 квітня перші результати експрес-тестів дали позитивний результат, потім було підтвердження методом ПЛР. Довкола гуртожитку виставили посилену охорону з представників органу місцевого самоврядування та співробітників Нацполіції.

Початок “ув’язнення”

“На сьогодні 70 осіб вже протестовано ПЛР-тестами. З 70 осіб лабораторно підтверджено 13 хворих”, – такими словами тимчасово виконуючого обов’язки глави Київської обласної держадміністрації Василя Володіна 29 квітня і розпочалася історія студентів-бранців карантинного режиму.

Разом з результатами перших ПЛР-тестів на порозі гуртожитку Київського міжнародного університету, що розташований всього за 300 метрів від адміністративної межі міста Києва в селі Петропавлівська Борщагівка, з’явилася і воєнізована охорона.

“Спершу пост поліції можна було перетнути лише в одному напрямку – на вхід і лише під розписку, – переповідає UA-Times свою історію один із бранців карантинного режиму, студент Тімоті. – Потім, і взагалі перестали будь-кого пускати”.

Студенти-іноземці

Тімоті – майбутній медик. Він, приїхав навчатися в Україну з Нігерії лише восени минулого року, тому достатньо “обрости контактами” в новому для себе середовищі ще не встиг. У гуртожитку, крім нього, сьогодні проживає ще 153 таких самих “учбових” мігрантів, які, попри небезпеку, вимушені були лишитися в гуртожитку і після оголошення карантину. Хлопцям та дівчатам в інших країн просто більше нікуди йти!

Тімоті, як і його сусіду, нема кому допомагати в Україні

Журналістам UA-Times, Тімоті телефоном розповів про типовий побут “карантинних бранців” сьогодні: “У гуртожитку зараз я не відчуваю свободи, для мене, радше – це, як тюрма. Проте, я розумію необхідність цих всіх заходів, тому нарікати нінащо”.

Тімоті повідомив нам, що зараз в гуртожитку перебуває уже близько 20 інфікованих небезпечною недугою осіб. Це студенти із Казахстану, Марокко та Єгипту. Всі вони молодше 30 років.

В гуртожитку живуть студенти-іноземці з найбідніших країн світу

Втім, студентство, навіть в таких умовах, не падає духом. Хлопці та дівчата з різних країн знаходять час і натхнення аби максимально урізноманітнити своє карантинне ув’язнення. Хтось грає з друзями в настільні ігри, хтось влаштовує комп’ютерні двобої в мережі. Одним парубкам навіть вдалося організувати імпровізовану дискотеку в кімнаті, все заради того – аби елементарно не зійти з глузду в умовах абсолютної ізоляції.

Кожен сам за себе

Сьогодні в підопічній навчальному закладу установі належним чином організовано харчування мешканців – здобувачам знань щодень доправляють індивідуальні пакунки із їжею. Саме навчання продовжується й надалі, щоправда лише дистанційно.

В той же час, попри зростання числа захворюваності серед мешканців гуртожитку жодних дієвих заходів для убезпечення здорових спудеїв від зараження адміністрація навчального закладу так і не провадить. У гуртожитку відсутні в достатній кількості дезінфікуючі засоби, а студенти вільно переміщаються по поверхам без захисних марлевих пов’язок. За таких умов іноземні здобувачі освіти, що залишись всередині гуртожитку, сьогодні повинні розраховувати виключно на самих себе.

Останнє видається за неабияку складність, адже із запровадженням режиму суворої ізоляції в гуртожитку більшість студентів втратили можливість підробітку. Для деяких з них це був єдиний засіб до існування, оскільки майже усі приїхали з найбідніших країн світу.

Національний університет

Якщо заходи в гуртожитку Київського міжнародного університету зрозумілі – там виник один з осередків зараження COVID-19 – то те, що відбувалося  на початку карантину в гуртожитках Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (далі – КНУ ім. Т. Шевченка) студенти сприйняли як порушення конституційного права громадян на свободу пересування.

Мова йде про запровадження т.зв. “комендантських годин”, це час – фіксована пора доби, коли той чи інший студент може відносно вільно ввійти або вийти з гуртожитку, де проживає постійно.

Спершу більшість студентства (як і більшість пересічних громадян) поставилась до запроваджених обмежень доволі скептично. Перші кілька днів всі просто ігнорували комендантські приписи про графік і, перепрошуючи у вахтерів за запізнення, проходили до своїх кімнат. Втім, показовою стала історія студента Філософського факультету КНУ ім. Т. Шевченка Володимира Бартка. Хлопець разом ще з трьома однодумцями влаштував справжній Майдан на ґанку свого гуртожитку №2.

Ось, що розповідає про ті події один із учасників протесту Давид Гаспарян: “Вся справа в тому, що з вечора суботи, 4-го квітня, в моєму гуртожитку з’явилося абсурдне обмеження: вихід і вхід тільки в проміжки з 10 до 12 і з 16 до 18 годин. Опинився біля дверей гуртожитку о 8 ранку, о 12:05 або 19:00 (прийшовши після роботи, як багато жителів гуртожитку) – дозвольте чекати. Бо нічого запізнюватися”. Озброївшись юнацьким запалом і ст. 33 Конституції України, що визначає право громадян на свободу пересування, Давид долучився до відкритого протесту Бартка проти антиконституційних обмежень свого ЗВО.

Все починалося з одиночного протесту під стінами гуртожитку № 2. Фото: Давад Гаспарян

Останній, в свою чергу, умисно вийшов з гуртожитку за 5 хвилин до закриття аби, на знак протесту, провести ніч з 5 на 6 квітня на холоді просто неба (тоді за вікном було -2 С). Згодом до них приєднався ще один студент Філософського факультету – Микола Кухтей.

Студентський Майдан

“Протест трьох” попри попередні скептичні прогнози і звинувачення у самопіарі мав напрочуд разючий ефект. За словами самого Бартка, цього вдалося досягти завдяки широкому розголосу проблеми та підтримки з боку інших студентів.

Останні допомогли протесту в доволі екстравагантний спосіб. Створили ланцюг людей, що йшли глянути “А що там таке відбувається?” та несли їжу і гарячий чай для мітингувальників, також передавали теплі речі. Завдяки такій активній взаємодії просто німе стовбичання на холоді все більше набувало обрисів організованого мітингу, який уже невдовзі просто неможна було не помічати.

“За свої права варто боротися!” Фото: Володимир Бартко

Як результат, уже по обіді 6 квітня між протестуючими студентами і адміністрацією ЗВО було досягнуто складний компроміс – “комендантські години” скасовуються, при збереженні обмежень щодо виходу з гуртожитків в нічний період – з 23:00 до 6:00

Адміністрація найвідомішого університету України й надалі не визнає соціалістичний “пропускний” режим на вході до гуртожитків обмеженням права людини на вільне пересування. Головний аргумент керівництва начального закладу – власна безпека студентів в нічний час та право установи самостійно встановлювати час відвідин приміщень, що знаходяться на його балансі.

Думки провідних столичних юристів щодо законності встановлених урядом обмежень свободи пересувань громадян, читайте в нашому матеріалі: Кількість позовів проти карантинної Постанови зростає. Що варто знати про обмеження.

to be patorne
загрузка...
...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

Найновіше

Ще одне “хуліганство” – в Одесі зі стріляниною напали на магазин тканин

Менше тижня пройшло з перестрілки майже 60 молодчиків в Броварах, як вже одеська поліція ловить своїх стрільців. На цей...
- Advertisement -

Перші КПВВ в зоні ООС відкриють після 10 червня

Адаптивний карантин введений у всіх областях України, крім трьох: Львівській, Рівненській та Чернівецькій, і майже всюди відбувся перехід до третього етапу пом'якшення обмежувальних заходів,...

Єгор ШИШЕНОК | Чому українська мова – найказковіша

Поки в українському Парламенті депутати чубляться з приводу закону «Про функціонування української мови», творча еліта України робить неймовірні речі.  Так, у Міжнародний день захисту...

МОЗ: за добу зафіксовано 328 нових випадків, у Києві більше 3000 випадків COVID-19

За даними ЦГЗ, станом на 9:00 02 червня в Україні 24340 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 727 летальних, 10078 пацієнтів одужало. За добу...

На Банковій показали перформанс “Тюремна пісня”

31 травня, в рамках протестного руху Весна_на_граніті, активісти-актори поставили поему-перформанс за твором Олена Герасим'юк "Тюремна пісня" - просто неба, на вулиці Банковій, 11, під...

Блоги

Єгор ШИШЕНОК | Чому українська мова – найказковіша

Поки в українському Парламенті депутати чубляться з приводу закону «Про функціонування української мови», творча еліта України робить неймовірні речі.  Так, у Міжнародний день захисту...

Иван НИКИТЧЕНКО | Уедут все: Украина на пороге очередной волны миграции?

Может оказаться, что ограничительные меры в связи с карантином, введенные большинством стран мира, просто внесли небольшую паузу в миграционные процессы в Украине. И вскоре...

Олена ФОМІНА | 2020 рік – найкращий час для поїздки у Чорнобиль. Парадокс? Аж ніяк!

Що не кажіть, а туризм -­­ достатньо вдячна справа. Ще не встигли відкритися кордони після пандемії, а люди вже почали бронювати свої давно заплановані...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Подання інформації про бенефеціарів

Прийнятий Верховною Радою Закон №2179 "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від...

Грігол КАТАМАДЗЕ | Маємо сподівання на суттєві зрушення з питання створення СФР

На початку чергової статті про перспективу створення майбутнього органу по боротьбі з правопорушеннями у сфері фінансів та економічних злочинів – Службу фінансових розслідувань, хочу...

Теж цікаво