Кількість позовів проти карантинної Постанови зростає. Що варто знати про обмеження

Популярне

COVID-19: Інтерактивна мапа України

Інтерактивна мапа поширення COVID-19 територією України. Мапа відображає дані МОЗ України та результати досліджень, які проводяться вірусологічною референс-лабораторією Центру...

Тиждень із симптомами COVID-19 – власний досвід журналіста

Заходи щодо попередження захворювання та недопущення поширення вірусу SARS-CoV-2 (коронавірус) діють в місті Києві ось уже третій тиждень поспіль....

Шестиденка і миттєве звільнення: що чекає українців

Не вщухають запеклі дебати навколо гучного законопроекту №2708 "Про працю". Представники профспілок називають його рабським, юристи впевнені в тому,...

Станом на 13 квітня подано уже 12 позовів щодо визнання нечинною та скасування в частині обмежень запроваджених Постановою Кабінету Міністрів України № 211. Зокрема, звернення громадян щодо захисту власних прав стосуються неправомірного, на їх думку, обмеження вільного пересування особи без запровадження надзвичайного стану. Агентство UA-Times розбиралось в питанні, що варто знати про карантинні обмеження.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” № 211 (далі – Постанова), опублікована ще 11 березня 2020 року, зазнала останньої своєї редакції символічно на наступний день після “Дня дурня”. Воно й не дивно, положення нормативного акту, як от – заборона “відвідування парків, скверів”, обов’язок завжди носити марлеву повязку в “громадських місцях” і показувати “документи, що посвідчують особу”, здивували багатьох українців загальними і розмитими формулюваннями, а головне породили серед широкої громадськості питання – чи взагалі легітимні нові обмеження та як правильно їх трактувати.

Громадські місця

Головним “бічем” нової Постанови для пересічних громадян, певно, став обов’язок носити марлеву захисну пов’язку у всіх громадських місцях. Зокрема, текст урядової Постанови говорить: “Заборонити з 6 квітня 2020 р. перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно”

Щодо означеного вище у будь-якого професійного юриста виникне ключове запитання: що ми розуміємо під терміном “громадське місце”?

Раніше “громадським місцем” вважалася будь-яка будівля або споруди, яка доступна для населення

Чинне на сьогодні в Україні законодавство не дає чіткого визначення такого терміну як “громадське місце”. Статтею 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» визначено, що громадське місце – це частина (або частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, за запрошенням чи за плату (відкрита постійно, періодично або час від часу), у тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Однак, ці положення, відповідно до преамбули Закону, стосуються виключно правової регламентації заходів щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення і не поширюються на інші суспільні відносини. Водночас, роз’яснень щодо того, що є “громадським місцем” не має і сама Постанова Кабміну.

Сам собі господар

Втім, таку юридичну прогалину сьогодні з успіхом ліквідують на рівні місцевої влади. Так, Розпорядженням Керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в столиці, Миколи Поворозника, “Про заходи із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня, яка відноситься до категорії “Медико-біологічні НС” код 20713 “Надзвичайна ситуація, пов’язана з епідемічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб” № 2 (далі – Розпорядження), “громадськими місцями” у Києві визначено:

“- території загального користування (парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури і відпочинку, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; підземні переходи; пляжі; кладовища; інші території загального користування);

– приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, підприємств, установ і організацій (зокрема, але не виключно: заклади торгівлі, надання послуг тощо) усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, вокзалів та аеропортів;

– транспорт (у тому числі який працює в режимі регулярних спеціальних перевезень), зупинки громадського транспорту;

– прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.”

Сьогодні, згідно Розпорядження міської влади, “громадським місцем” може бути визнано майже все що завгодно

Тобто, відповідно до Розпорядження міської влади, на сьогодні, кияни буквально повністю відрізані від зовнішнього світу за відсутності у них відповідних засобів захисту. Розпорядження міської влади столиці містить формулювання “та інші території загального користування”, що дозволяє максимально широко трактувати його положення. Від так, повний перелік “громадських місць” у місті Києві може змінюватися залежно від ситуації та від волі особи, яка застосовує положення цього документу.

Якби не так/Не тут то было

“А в чому ж тоді питання/проблема?”, – поцікавитесь ви, – “Заборонено виходити на вулицю без маски і все”. Але, якби не так. Справа в тому, що Конституція України запроваджує ієрархію нормативних актів. Згідно її положень сама Конституція має найвищу юридичну силу, далі йдуть закони й інші підзаконні нормативно-правові акти, як от згадана Постанова Кабміну чи Розпорядження Київради. Відповідне роз’яснення свого часу було надано і самим Міністерством юстиції України.

Втім, “Жоден закон чи підзаконний акт не містить заборони здоровій людині виходити на вулицю без засобів індивідуального захисту”, – певен Голова ГО “Українське юридичне товариство”, адвокат Олег Березюк.

Фото: сторінка Олега Березюка у мережі Фейсбук

Правозахисник зауважує, що така заборона є лише для тих, хто перебуває на самоізоляції чи обсервації. Його позиція ґрунтується на положення ст. 92 Основного закону держави, відповідно до яких, права і свободи людини і громадянина, основні обов’язки громадян визначаються виключно законами України.

Тобто ані Постанови уряду, ані Розпорядження органів місцевого самоврядування, що приймаються на виконання нормативних актів вищої юридичної сили – Законів України та Рішень органів місцевого самоврядування, відповідно, не можуть суперечити таким актам. У разі наявності якихось протиріч між ними буде застосовуватися акт вищої юридичної сили, в даному випадку – це саме закон.

НЕконституційні обмеження

За тією ж схемою побудована аргументація і поборників відміни обмежень щодо перебування громадян у парках-скверах на час запровадження спеціальних обмежень. Зокрема, адвокат Анатолій Яровий, який є одним з тих, хто першим подав до суду на Кабмін і домагається того, аби Постанову визнали протиправною, зазначає про вищу юридичну силу саме Конституції.

Яровий подав на державу до суду

У своєму позові, направленому до Окружного адміністративного суду України, юрист посилається на положення ст. 8 Основного закону держави, відповідно до яких: “Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй”.

Предметом протиріччя в даному випадку виступає ст. 33 Конституції, що гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування її територією. Водночас, за умови запровадження Кабміном на території України режиму лише надзвичайної ситуації і без запровадження режиму надзвичайного стану, право вільного пересування гарантоване Конституцією не може бути скасовано або іншим чином обмежене. Тобто, за таких умов, Постанова Кабміну, що обмежує пересування громадян є не лише незаконною, а й антиконституційною.

“В очередной раз власть имущие вытерли ноги о Конституцию. Ст. 64 главного закона страны четко предусматривает, что права и свободы граждан могут ограничиваться только в случае введение военного или чрезвычайного положения”, – пояснює ситуацію керівник юридичної компанії “RADZIEVSKY AND PARTNERS”, Юрій Радзієвський.

“Процедура объявления карантина также предусматривает предварительное введение ЧП. Нет чрезвычайного положения – не может быть и ограничения прав”, – резюмує Радзієвський.

Висновки

Питання, пов’язані з необхідністю впровадження додаткових обмежувальних заходів, насправді лежать не в площині об’єктивної необхідності. Ні, обмеження дійсно важливі і вони мають свій вплив на розвиток ситуації в країні в цілому. Проте, слід визнати, що вони абсолютно відірвані від реальності, позбавлені послідовності впровадження та взагалі не пов’язані між собою.

Ці заходи (обмеження) здебільшого зумовлені не стратегією мислення, а способом бачення теперішніх урядників і всієї виконавчої гілки влади, на вістрі якої сьогодні – Міністерство внутрішніх справ. І проблема не втому, що “хтось” і “десь” погано працює. Все набагато простіше – виконання правоохоронними органами своїх функцій в нашій “правовій” державі оцінюється не кількістю наданих роз’яснень чи допомоги, а сумами стягнутих штрафів (якими ті поспішають похвалитися перед керівництвом) і кількістю складених протоколів, які керівництво постить у Фейсбук в якості трофею – такого собі пійманого червонокнижного лося, а може й бурого ведмедя.

Бережіть себе і залишайтеся живі!

Дмитро Перов
Почесний президент ГО “Зелена хвилина”
журналіст UA-Times

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

- Advertisement -

Український бренд одягу

- Advertisement -

Обмен Валют

Найновіше

В “Київавтодорі” обшуки. На ремонті мостів вивели з бюджету 30 млн грн

Київська міська прокуратура повідомила про нові обшуки у київських комунальних підприємствах. 17 червня 2021 року процесуальні дії пройшли в...

- Advertisement -

Слідуйте за успіхом разом із нами! Кваліфіковані юридичні послуги

Три дні поспіль ДБР затримує корупціонерів на митницях України

Три дні поспіль Державне бюро розслідування повідомляє про викриття корупціонерів на митницях України. Так, у Києві слідчі ДБР затримали заступника начальника одного з відділів...

Суд віддав 7,7 га “Горіхового саду” у Феофанії під забудову

15 червня Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Київської міської державної адміністрації щодо скасування реєстрації права власності на землі міста. Частину території...

В Україні буде Держслужба охорони та Держінспекція культурної спадщини

У відповідь на серйозну проблему по безконтрольному руйнуванню історичних будинків по всій Україні, неналежний стан музеїв і культурних центрів, проблему з охороною експонатів і...

Експерт: динаміка курсу гривні найближчим часом буде стримувати зростання цін на паливо

За останній тиждень середні ціни на бензин А-95 по Україні подорожчали до рівня 29,29 грн (+1,01%). А-92 коштує 28,36 грн (+0,57%), А-95 преміум -...

Думай

Боржник через суд майже повернув своє вже продане залогове майно

Стало відомо, що в юридичній практиці України може виникнути прецедент, коли  боржнику через суд повертають його залогове майно, яке ...

Читай

Суд віддав 7,7 га “Горіхового саду” у Феофанії під забудову

15 червня Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Київської міської державної адміністрації щодо скасування реєстрації права власності...

Теж цікаво

Блоги

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ | Як новітні технології вирішують глобальні проблеми людства

Останніми роками різноманітні технології та рішення на базі штучного інтелекту (AI) починають активно впроваджуватися також в країнах Африки, в тому числі на рівні реалізації...

Аліна ДЕМЧИК: Отримання прописки онлайн перестане бути міфом?

Реєстрація місця проживання є сьогодні однією з найпопулярніших адміністративних послуг в Україні. В той же час, ця процедура досі лишається однією з найскладніших, що...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Які права дає нам Закон про ринок землі

З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який...

Вікторія ТЮТЮННИКОВА | Що дозволено колекторським компаніям

14 квітня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» від 19.03.2021...

Георгий ТИГИШВИЛИ | Цугцванг для частного бизнеса

По всей видимости частному бизнесу предстоит найти новые способы защиты собственных интересов, поскольку решения Кабмина, которые принимаются на данный момент, идут в разрез официальным...
- -